СКАМ’ЯНИ́ТИ, нить, перех. Док. до кам’янити. Материнська скорбота скам’янила її лице (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 587); Не скам’янила шахта його серця, не перетворила на шматок породи, а навчила його над усе цінувати землю і тішитися її плодами (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 220).
СКАМ’ЯНИТИ
Тлумачення слова