ШИПОВИ́Й, а, е.
1. Здійснюваний, створюваний, з’єднуваний і т. ін. за допомогою шипів (див. шип 14). Найпоширенішим способом з’єднання деталей є шипове в’язання (Столярно-будівельна справа, 1957, 179).
2. техн. Обладнаний, устаткований шипами (див. шип 1 5), який має шипи. Шиповий агрегат.
3. Який залишається від шипа, шипів (див. шип 1 1—3). Шиповий слід.