ШИП 1, а, чол.
1. Твердий загострений на кінці виріст на гілках, стеблах, плодах деяких рослин, який утворюється внаслідок розростання клітин шкірки. Насінини [гіркого каштана] великі, вміщені в коробочку, вкриту шипами (Лікарські рослини.., 1958, 190); * Образно. Серед ночі, як все у солодкому сні опочине, Я на постелі лежу, а трепетне серце шматують Гострого болю шипи (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 334).
2. Гострий твердий виступ, наріст на тілі деяких тварин. Коло основи його [морського кота] довгого і тонкого, немов батіг, хвоста міститься дуже твердий, гострий, зазублений шип, на поверхні якого є борозенка з шкірними отруйними залозами (Наука і життя, 7, 1956, 27); Луска акул складається з маленьких шипів — так званих зовнішніх зубів (Наука і життя, 6, 1977, 52).
3. Невеликий виступ на підковах, підошвах спортивного взуття, колесах автомашин і т. ін., який перешкоджає ковзанню і сприяє кращому упору під час пересування. Коні цокотіли копитами по льоду, мережали шипами сніг (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 414); На трибунах запанувала тиша. Чути було, як з сухим хрустом впиваються шипи бігунів у тверду доріжку (Вадим Собко, Біле полум’я, 1952, 188).
4. Виступ на деталі, що вставляється у відповідний отвір (паз, гніздо) іншої деталі чи предмета для їх скріплювання. Шипом називається частина бруска, що входить у відповідний отвір другого бруска (Столярно-будівельна справа, 1957, 182);
// Невеличкий брусок, клинець, що вставляється замість такого виступу;
// перев. мн. Виступи в механізмі для захоплювання якогось предмета. Коли шипи [корчувального] агрегату впиваються в пень, включається вібромолот. Пень виймається цілком очищеним від землі (Радянська Україна, 8.I 1965, 2).
5. техн. Кінцева частина вала, якою він опирається на підшипник. Та частина вала [двигуна], яка лежить безпосередньо на опорі, називається цапфою. Кінцеві цапфи.. називаються шипами (Практикум з машинознавства, 1957, 182).
6. діал. Щуп. Ходили копати [скарб] два мужики. Вони брали з собою шип в два аршини, щоб узнати, де саме.. гроші (Словник Грінченка).
ШИП 2, а, чол. Велика промислова морська риба родини осетрових, уздовж тіла якої міститься п’ять рядів кісткових наростів; поширена в басейнах Чорного, Каспійського, Азовського й Аральського морів. Щороку у моря випускають близько 80 млн. штук білуги, осетра, чечуги, шипа (Знання та праця, 5, 1977, 14).
ШИП 3, у, чол., розм. Те саме, що шипіння.