ШТУКО́ВАНИЙ, а, е, крав., заст. Дієпр. пас. мин. ч. до штукувати. * У порівняннях. — Цей дід якийсь крем’яний: неначе штукований, складений з крем’яної мозаїки; не швидко розсиплеться, — сказав Леонід Семенович (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 115).
ШТУКОВАНИЙ
Тлумачення слова