САФ’Я́НЕЦЬ, чол., рідко.
1. род. нця. Те саме, що сап’янець 1.
2. род. нцю. Те саме, що сап’янець 2. — А де ж ваші, хлопці, Славні запорожці, Чоботи саф’янці? — Наші саф’янці Забрали гетьманці (Українські народні думи.., 1955, 188).