РУКОПАШ, присл., розм.
1. Те саме, що врукопаш. Жіноцтво билось на валах рукопаш, поруч з козаками (Яків Качура, II, 1958, 486); Немає роздоріж, Дорога нам — одна ж! Стріляй, рукопаш ріж, Бери на абордаж! (Максим Рильський, I, 1960, 299).
2. Те саме, що вручну. Ті рукопаш, А ті за допомогою приладдя З коловоротом палі забивали (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 222).