РОЇ́ТИ, рою, роїш, недок., перех.
1. Збирати, об’єднувати в рій (див. рій 1). Ой де ж ми будем.. рої роїти і меди носити? (Словник Грінченка).
2. перен. Виконувати у великій кількості, масово, безперервно, сильно. — Надав же дідько отим дівкам роїть пісні так, що аж в небі чути! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 11).