РІЙ 1, чол.
1. род. рою і роя. Сім’я бджіл або інших подібних комах, які з маткою утворюють окрему групу. — А пасіку на кого кинемо, Свириде? Роя дожидаю, повинен рій сьогодні бути (Панас Мирний, I, 1954, 280); Радіосигналізатор повідомляє про сформування нового рою у вулику (Хлібороб України, 5, 1966, 47); * У порівняннях. Усіх [рідних] одірвали від Кармеля, укинули його у візок і повезли шляхом, а все-усе село знялося, наче рій, і гудучи дивилося услід (Марко Вовчок, I, 1955, 362); Громада загуділа, як рій. Кожний мав щось казати, щось вигукувати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 114).
♦ Роєм роїтися — у масі рухатися без упину. Школа була ще зачинена, і дзвоник не дзвонив, а дітвора, проте, купчилася коло його, роєм роїлася і гула (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 98).
2. род. рою. Безліч літаючих комах, зграя птахів. Задушливий пекучий день наприкінці травня. Повітря дрижить над землею розтопленим склом, і в його переплетених струменях в’ються незчисленні рої мошки та комарів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 28);
// Велика кількість сніжинок, іскор і т. ін., що кружляють у повітрі. Гралися рої сніжин довкола електричного ліхтаря на подвір’ї (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 249); І раптом — іскор налітає рій. То поїзд лине з гуркотом і свистом (Максим Рильський, I, 1960, 201).
3. род. рою, перен. Велика кількість, дуже багато кого-, чого-небудь. Ніхто не обізвався до неї [баби]. Тільки вітер стукав дверима по покинутих хатах, корови блукали по дворах та гризлись собаки поміж роями сухого листу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 77); Голову посів рій думок, нових, тривожних, вигадливих, що опановують людину в розпуці (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 190); Галичани турляли драбини дрючками, сипали цілий рій стріл (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 310); Було підраховано кількість енергії, яка необхідна для викидання в космічний простір величезного рою комет.., метеорів і метеорного пилу (Знання та праця, 4, 1966, 5).
РІЙ 2, рою, чол. Найменший військовий підрозділ, частина взводу. Юнак став командиром рою третьої роти протитанкових рушниць (Семен Скляренко, Орл. крила, 1948, 43); Командири батальйонів знімали по черзі з переднього краю в тил окремі рої, формували штурмові групи (Олесь Гончар, III, 1959, 208).