РОЄ́ЦЬ, рійця, чол. Зменш. до рій 1, 2. * У порівняннях. Пан начальник перекидається, зітхає й хотів би прогнати від себе болючі думки. Але вони мов отой роєць комашинок, що на хвилиночку відскакують і потім знов нахабно в’ються над головою… (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 137).
РОЄЦЬ
Тлумачення слова