РОБИТИСЯ, роблюся, робишся; мн. робляться; недок.
1. Перетворюватися в кого-, що-небудь. В кінці літа філоксері виростають крила, вона робиться мушкою, перелітає з садка в садок і кладе на кущах яйця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 203);
// Ставати яким-небудь, набуваючи певних властивостей, якостей, ознак, якогось вигляду. З кожним днем життя в циганській халупці робилось тяжчим та тяжчим (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 374); Кармелюк робився похмурий і мовчазний (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 55); Під світлом прожекторів чорніша ночі робиться вода (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 214); Тіні надворі робилися довгі, швидкі й скороминущі (Юрій Смолич, II, 1958, 13);
// Ставати ким-небудь, набуваючи певної кваліфікації, якихось навичок, уміння. — Сказано ж: солдатом не родишся, а робишся… (Олесь Гончар, III, 1959, 59).
♦ Робитися паном становища (життя і т. ін.) див. пан.
2. безос. кому і без додатка. У сполуч. з присл. уживається на позначення виникнення якогось стану людини або природного явища. Їй робиться і душно, і млосно; щось давить за горло, пориває за серце (Панас Мирний, III, 1954, 181); І журно так, важенько так робиться чумакові на серці — і дума він невеселую думу… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 183); Ніч спускала вечірню теплоту, робилося холодно (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 107).
3. Відбуватися (про яку-небудь дію, подію, природне явище і т. ін.). Гурій спав. Йому, сердешному, й не снилось, Що дома нищечком робилось (Тарас Шевченко, II, 1963, 92); Тільки перед різдвом були морози, а тепер таке щось робиться — не то зима, не то погана весна (Леся Українка, V, 1956, 128); Почав [справник] розмовляти з Окунем про все, що робиться на селі (Михайло Стельмах, I, 1962, 633);
// з ким. Творитися, діятися. Горпина стала помічати, що з Петром робиться недобре щось. Все похмурий та смутний ходить (Борис Грінченко, I, 1963, 253); Капітан зник. Він утік на човні. Бачили б ви, що робилося з хазяїном. Як тигр, літав він по палубі (Юрій Яновський, II, 1958, 153);
// Здійснюватися, виконуватися. Сяду за діло — нічого не робиться, Стану гадати — чомусь не гадається (Павло Грабовський, I, 1959, 379); Чернишеві хотілося підбадьорити хлопця, але він не знав, як це робиться в таких випадках (Олесь Гончар, III, 1959, 335); Йонька бачив, що в господарстві нічого не робиться так, як він велить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 88); Недаремно в народі мовиться, що швидко казка кажеться, та не швидко діло робиться (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 219).
♦ Що [тільки] робиться! — уживається для вираження здивування, захоплення і т. ін. чим-небудь. — Господи! що тільки робиться на вигоні! — вскочивши в хату, замість привіту, прокричала сусіда (Панас Мирний, I, 1949, 318); — Забрав, кажу, Жмеринку! Бар забрав! Забрав Комарівці! — Хлопці, що робиться! — гукнув, зрадівши, Щорс. — Василю Назаровичу, та ти не батько, а справжній червоний генерал (Олександр Довженко, I, 1958, 179).
4. тільки 3 ос. Створюватися. У Христі аж в очах миготіло, голова кругом ходила, дивлячись, як швидко пані мідяним прутиком хапала нитку, в’язала петелечку, в ту петелечку знову втягала нитку і — не знать як — уже робилося дві петелечки (Панас Мирний, III, 1954, 157); Як гарно марилось на шкільній лаві, скільки робилося сміливих, але часом і недосяжних проектів! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 222).
5. безос. Є, було бажання, прагнення працювати. Раз край дороги Влас копиці волочив. Вродило сіно — весело й робилось… (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 81); Вночі не спалося, а вдень не робилося. Безладна сітка думок ворушилася в голові (Михайло Стельмах, II, 1962, 338).
6. Пас. до робити 1, 2. Дешеві кораблі робляться з американської сосни — від кіля до вершка брам-стеньги [щогли] (Юрій Яновський, II, 1958, 125).