РОБОТА, и, ж,
1. Дія за значенням робити 1—3, 7, 8. Розвернулося весілля. Музикам робота і підковам (Тарас Шевченко, I, 1963, 317); В саду кипіла робота — чистили алеї, пушили грядки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 368); Зараз я монтую цей документальний фільм, після чого почну роботу над сценарієм за повістю Гоголя «Тарас Бульба» (Олександр Довженко, I, 1958, 27); Аби танцювати умів, а роботи й лихо навчить (Номис, 1864, № 12478); Рустем хоч молодший, мав вплив на свого товариша, той його слухав та мало-помалу втягався у роботу гуртка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 130); Напружена робота серця заповнила собою всю істоту болем (Василь Еллан, II, 1958, 10); Робота ріки ніколи не припиняється. Заглиблюється і розширюється її долина (Фізична географія, 5, 1956, 113).
♦ Брати в роботу див. брати; Входити (увійти) в роботу — призвичаюватися, звикати до своїх обов’язків. — Але мені так хочеться, щоб Докія ланковою зосталася. Вона сама, як то кажуть, у роботу увійшла, до справжнього діла дорвалася… (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 287); Лежача робота див. лежачий; Мокра робота див. мокрий; Панська робота див. панський.
2. Чиєсь виконання чого-небудь, чийсь труд. В другому кутку ліжко. Добре, дубове, панське. Столяр два карбованці взяв за одну роботу (Панас Мирний, IV, 1955, 125); — Від Крикливої балки і до Вишневого — все його скибки [від кавуна] валяються. — А звідки ти знаєш, що то його, а не чиїсь інші? — У нього зуби рідкі, як на пилці, — прооре ними, відразу видно, чия робота (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 34).
♦ Чиєї роботи що — хтось виготував що-небудь. — Мені приємно подарувати вам цю різьблену шафу моєї роботи (Олександр Довженко, I, 1958, 488); Моряки подарували щасливим батькам гарненьку поліровану колиску роботи корабельного тесляра (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 343).
3. тільки мн., з означ. Та чи інша діяльність щодо виготовлення, створення, обробки чого-небудь. Усі, хто тільки міг працювати, поїхали десь на земляні роботи, щоб ровами загородити шлях ворожим танкам (Петро Панч, В дорозі, 1959, 109); В нашій країні з допомогою вибухових робіт прискорюється спорудження гідростанцій, прокладання судноплавних і зрошувальних каналів, тунелів на трасах нових залізниць тощо (Наука і життя, 7, 1955, 12);
// Місце, де відбувається така діяльність. — Тільки що передали з району, щоб усі розходилися по роботах (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 259);
// Примусова праця як метод покарання, впливу на засуджених. — Але ж власна жінка посвідчила, що він хотів убити пана. А за це знаєте що? — Ні, не знаємо. — Каторжні роботи (Михайло Стельмах, I, 1962, 448).
4. Коло занять, обов’язків, те, чим зайнятий хто-небудь; справа, діло. Я не бачу користі з того, якби Вас навіть вибрали у Бродах, — що з того? Хіба Ваша робота там? (Леся Українка, V, 1956, 146); — Те, що ви солдата жалієте, це добре. Командир — батько своїм бійцям і мусить їх жаліти. Але те, що їхню роботу ви хочете перевалити на свої плечі, — це вже погано (Олесь Гончар, III, 1959, 310); Наукова робота вимагає від людини всіх її думок і почуттів (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 199).
♦ Горить робота в руках (під руками) див. горіти; Єгипетська робота див. єгипетський.
5. Праця, заняття, служба на якому-небудь підприємстві, в якійсь установі як засіб існування, джерело заробітку. Взяв я в хазяїна.. шістдесят карбованців і подався… не додому, а в Миколаїв, де, як раяли люди, можна знайти роботу на осінь і на зиму (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 142); Заради нього кинула [Фросина] роботу в економії, щоб не залицялось Чорне Сало (Михайло Стельмах, I, 1962, 167); Вишнівчани працювали нехотя, по неділях і по релігійних святах на роботу не виходили (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 173).
♦ Ставати (стати) на роботу — влаштовуватися працювати у кого-небудь, десь. Через неї не можна мені ніде на роботу стати (Нечуй-Левицький, III, 1956, 254); Щура стала на роботу в один з мінських госпіталів (Олесь Гончар, III, 1959, 175).
6. Те, що підлягає виконанню, здійсненню. Панської роботи не переробиш (Українські народні прислів’я та приказки, 1963, 84); — Так у мене ж нема зараз підходящої роботи, — крутить в руках якогось папірця Шкаварлига. — Клепку ми зараз не тешемо, ліс не чистимо, стоси не складаємо (Михайло Стельмах, II, 1962, 278); — В район мене викликають, — гасячи посмішку, відповів Дорош. — Чого це їм припекло? Зараз роботи по горло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 193);
// Заходи для виконання, здійснення чого-небудь. Люди не хотіли одрізнятися од інших своїх сусідів, і багато треба було роботи, щоб спинить рух (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 80);
// Те, над чим працює хто-небудь; предмет праці. Як горох, посипалися вони [сльози] в неї з очей та так і впали на роботу у п’яльцях (Панас Мирний, IV, 1955, 341); В бункері він одразу побачив Ференца. Художник працював, сидячи в самій сорочці.. На оклик лейтенанта Ференц відклав роботу і шанобливо встав, вітаючись (Олесь Гончар, III, 1959, 268).
▲ Виконавець робіт див. виконавець.
♦ Задавати (задати) роботи див. задавати; Мати роботу з ким — чим — морочитись, клопотатися з ким-, чим-небудь. Дидона ж мала раз роботу, Як з ним побігла на охоту, Та грім загнав їх в темний льох… (Іван Котляревський, I, 1952, 78); Робота лежить див. лежати; Робота не береться див. братися; Роздавати (роздати) роботу див. роздавати 1.
7. з означ. Спосіб, манера, стиль виконання, виготовлення чого-небудь. На покутті стояли образи в срібних шатах.. У тому ж таки кутку стіл столярної роботи (Панас Мирний, I, 1949, 339); От крісла місцевої продукції. Солідність роботи їх, без сумніву, була понад всяку конкуренцію: вже висиділо на них п’ять поколінь і ще п’ятнадцять висидить (Гнат Хоткевич, II, 1966, 59); Аркадій Валеріанович від дзеркала прямує до столу, сердито націлює перо у важкий каламар флорентійської роботи (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 292).
8. Продукт чиєїсь праці; виріб, твір. Хазяїн поніс роботу пошиту, хазяйка пішла до сусіди посидіти, попоговорити (Марко Вовчок, I, 1955, 296); Розплющив очі заспані — над головою кульки блискучі ліжка, від стіни килим і черевичок голубий із жовтим, гарусний, — Лізина робота (Андрій Головко, II, 1957, 42); За два дні Василь Васильович повертав учням роботу по літературі (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 137); «Звенигора» в моїй свідомості відклалася як одна з найцікавіших робіт. Я зробив її якось одним духом — за сто днів (Олександр Довженко, I, 1958, 22).
9. фіз. Кількісна характеристика перетворення будь-якого виду енергії на інші види її.
▲ Робота виходу — найменша енергія, необхідна для видалення електрона з твердого тіла або рідини у вакуум. Для видалення електрона з металу треба виконати деяку роботу по перемаганню сил, що втягують електрон у метал. Величина цієї роботи має назву роботи виходу (Курс фізики, III, 1956, 55).