ПРИВ’ЯДА́ННЯ, я, сер. Дія і стан за знач. прив’ядати. Молодий, усіх я запевняв, Що вона [осінь] — не смерть, а відпочинок, Що осіннє прив’ядання трав І кружляння голубих сніжинок — Лиш весняних трав передчуття (Максим Рильський, II, 1960, 213); Любив Головатий степ і в ранню пору весняного пробудження, і в час цвітіння, і в дні його прив’ядання (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 22); Дерева, квіти, трави повторюють собі свій річний цикл умирання, весіннього відродження, літнього розквіту, осіннього прив’ядання, потім знову відродження (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 310).
ПРИВ’ЯДАННЯ
Тлумачення слова