ПРИСПІ́ШНИК, а, чол., зневажл., рідко. Те саме, що поплічник 2. Мар’ян підводить зосереджений погляд на економа.. і з притиском говорить: — Хто ж вас просив хвалити мене? Хваліть отих вертлявих приспішників, які біля вас і вдень, і вночі увиваються (Михайло Стельмах, I, 1962, 523); Зрозуміли силу Шевченкового слова кати — цар Микола і його приспішники — українські і російські пани (Олекса Десняк, II, 1955, 474).
ПРИСПІШНИК
Тлумачення слова