ПРИПРО́ШЕННЯ, я, сер., розм. Те саме, що запрошення 2. — Ну, сядемо… — покірливо здався на онуччине припрошення дід (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 48); Лучукові не треба було повторювати припрошень, він дістав ножа, відкабетував [відрізав] два кусені копченини (Павло Загребельний, Диво, 1968, 110).
ПРИПРОШЕННЯ
Тлумачення слова