ПРИПЛІ́ЧНИК, а, чол., зневажл. Те саме, що поплічник 2. Його стрічають криком: — Що, панський приплічник, найняв ямищан? — Маєш женців доволі? Ха-ха! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 59).
ПРИПЛІЧНИК
Тлумачення слова
ПРИПЛІ́ЧНИК, а, чол., зневажл. Те саме, що поплічник 2. Його стрічають криком: — Що, панський приплічник, найняв ямищан? — Маєш женців доволі? Ха-ха! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 59).