ПРОВЕРТА́ТИ, аю, аєш, недок., ПРОВЕРНУ́ТИ, верну, вернеш, док., перех. і без додатка, розм.
1. Те саме, що повертати 1. Мені вже як пити, то.. щоб у ній [чаші] кулаком вільно провернув. Ото по мені! (Павло Загребельний, Диво, 1968, 115).
2. перен. Швидко здійснювати, проводити (роботу, діло і т. ін.). — Ячейку [комсомольську] якраз у селі створюємо — пішов би, провертав би ти оце серед них [селян] діла (Олесь Гончар, II, 1959, 155).