ПРОКРОКУВА́ТИ, ую, уєш, док.
1. Док. до крокувати. Марфа.. знов подумала про Сергія. Як проворно прокрокував він під стіною (Анатолій Хорунжий, Незакінчений політ, 1960, 42).
2. Крокувати якийсь час.
ПРОКРОКУВА́ТИ, ую, уєш, док.
1. Док. до крокувати. Марфа.. знов подумала про Сергія. Як проворно прокрокував він під стіною (Анатолій Хорунжий, Незакінчений політ, 1960, 42).
2. Крокувати якийсь час.