ПОЗНУЩАТИСЯ, аюся. аєшся, док.
1. Док. до знущатися. Вона шукав найменшої провини, щоб познущатися. Вона знає тільки одне — бити, бити в’язнів (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 187).
2. Наругатися, поглумитися з кого, чого-небудь. Ах, що 6 він зробив усім тим, хто познущався над його честю, над його людською гідністю!.. (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 40); Могилу придавили [опришки] зверху камінням і замаскували, щоб не знайшли її вороги та не познущалися над останками побратимів (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 187).