ПОВИБИВА́ТИСЯ, ається, аємося, аєтеся, док.
1. Висунутися з-під чого-небудь назовні (про все або багато чогось). Тихенький подихав вітер, шевелив [ворушив] її невеличкими чорними кучерями, що повибивались на висках з товстої та довгої коси (Панас Мирний, II, 1954, 68).
2. в кого, розм. Доклавши зусиль, домогтися певного суспільного становища, стати ким-небудь (про всіх або багатьох). Сини повибивались в інженери.
Повибиватися в люди — те саме, що Вибитися в люди (про всіх або багатьох) (див. вибиватися). Народила [жінка] десятеро дітей: двоє перших ще маленькими переставились, а решта повиростали і в люди повибивались (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 10).
3. Зробитися нерівним, із заглибинами в багатьох місцях (про долівку, дорогу і т. ін.). Шлях повибивався;
// безос. Батрак долівку землею рівня, де повибивалося (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 320).