ПОВАБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. повабляться. Док. до вабитися 1; спокуситися. — Хто за його добре слово скаже?.. А ти поважила на його красу, повабилась на його уроду?.. (Панас Мирний, I, 1954, 86); — Не такий Катренко.., щоб на вірші повабився (Степан Васильченко, I, 1959, 351).
ПОВАБИТИСЯ
Тлумачення слова