ПО́ТЕМОК, мку, чол., розм. Те саме, що темрява. [Олекса:] Надворі такий потемок, що хіба вгледиш… (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 346).
ПОТЕМОК
Тлумачення слова
ПО́ТЕМОК, мку, чол., розм. Те саме, що темрява. [Олекса:] Надворі такий потемок, що хіба вгледиш… (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 346).