ПОШИКУВАТИ 1, ую, уєш, док., розм. Шикувати (див. шикувати 1) якийсь час.
Пошикувати знаннями — похизуватися знаннями, з певним наміром виявляючи освіченість, ерудованість.
ПОШИКУВАТИ 2 і ПОШИКОВАТИ, кую, куош, док., перех., рідко. Те саме, що вишикувати. Іще ж не пошиковала старшина полків, іще не крикнув він [Сашко] «рушай», а вже полк Піженський з табору й рушив (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 170).