ПОРОХОВИЙ

ПОРОХОВИ́Й, а, е. Прикм. до порох 2;
//  Начинений порохом. Спис і шабля,.. порохові набої, пута на коні та інший риштунок і сам його вигляд свідчили про довгу і важку путь (Олександр Довженко, I, 1958, 266);
//  Який супроводжує вибух пороху. Народ п’янів од запаху крові, хрипіння смерті, порохового диму (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 104); Тисячі мушкетів вистрілили воднораз, обволікаючи небо й землю пороховим димом (Яків Качура, II, 1958, 423);
//  Признач. для виготовлення пороху. Пороховий завод;
//  Признач. для зберігання пороху. Одна з бомб потрапила в пороховий льох (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 138);
//  Який діє за допомогою пороху. У 1938 році у нас були сконструйовані авіаційні бойові ракети з пороховим двигуном (Наука і життя, 2, 1966, 21).
 Пороховий ракетний двигун — реактивний двигун, що в ньому паливом є спеціальні сорти пороху, спресованого в камері згоряння; застосовується у ракетах як стартовий двигун літаків, снарядів і т. ін.
♦ Жити (сидіти і т. ін.) на пороховій бочці (на пороховому погребі) — бути під загрозою небезпеки, катастрофи і т. ін. — Шкури! Кругом продажні шкури! Сидять на пороховому погребі й задоволені (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 96).