ПОРЕМСТВУВАТИ, ую, уєш, док.
1. Док. до ремствувати. — Що ж, ви, може, поремствуєте на мене, — сказала, злосливо всміхаючись, Густя (Іван Франко, III, 1950, 407); Сергій щиро признався, що мрів стати поетом, розповів про свою роботу вдома, але поремствував, що виробництво забирає багато часу і сил (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 128).
2. Ремствувати якийсь час. Поремствувавши, побуркотівши вдосталь.., Параска незабаром подала вечерю, і сім’я обляглась (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 271).