ПОКРИ́КУВАННЯ, я, сер. Дія за значенням покрикувати і звуки, утворювані цією дією. Охрім чіпляє гаківницю за спину, і вони знову рушають степом з погейкуванням та покрикуванням (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 11); Ад’ютант квапився, і кожен раз.. хлопцям доводилося підбігати на його пискляві покрикування (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 50).
ПОКРИКУВАННЯ
Тлумачення слова