ПОХОРОШІТИ, ію, ієш. Док. до хорошіти. Вона встала і зблизилася до Ежена. Як дивно змінилась і похорошіла вона! (Іван Франко, I, 1955, 342); — Ану, синку, подивися на Юлку. Відколи жінкою стала, похорошіла, викруглилася, лице у неї розквітло (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 140).
ПОХОРОШІТИ
Тлумачення слова