ПОГРЕ́БИ́ЦЯ, і, жін.
1. Те саме, що погрібник. Ближче до будинку стояв погріб з погребицею, а над ним повітка (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 82).
2. Те саме, що льох 1. — Розкажу я все до крихтоньки Завтра матері твоїй.. Ох, просидиш ти в погребиці Вкупі з жабами весь день (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 167).