ПОГРІБНИ́К, а, чол. Надбудова над погребом. Сиклета пішла стежечкою через леваду, тихою ходою пройшла проз дідів погрібник (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 216); Виліз Сезон з погреба, підібрав одне [яблуко], що підкотилося аж під погрібник, витер об полу (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 290);
// Передня частина погреба; вхід до погреба.
ПОГРІБНИК
Тлумачення слова