ПОЧЕРВОНІТИ, ію, ієш. Док. до червоніти. Незабаром загорілися дрова, й у вікні навпроти Печі почервонів рухливий рій сніжинок (Михайло Стельмах, I, 1962, 178); Турбай аж почервонів від сорому й гніву на самого себе (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 74);
// безос. Ось у хаті зразу почервоніло; ясні коники на сволоці обернулися в рожеві здорові плями і дедалі блідніли та блідніли (Панас Мирний, I, 1954, 337).
♦ Почервоніти як рак див. рак.
ПОЧЕРВОНІТИ
Тлумачення слова