ПІДЛОГА

ПІДЛО́ГА, и, жін. Дощане, паркетне і т. ін. покриття у приміщенні, по якому ходять. Біжить щось по коридору, як підкований кінь, найшвидшим галопом і просто аж креше підлогу: цок, гуп..! (Леся Українка, V, 1956, 254); Східці вели в сухе приміщення з дерев’яною підлогою (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 38);
//  рідко. Те саме, що долівка. Глинобитна підлога для свинарників непридатна (Свинарство, 1956, 274).