ПЕРЕВ’Я́ЗКА, и, жін.
1. Дія за значенням перев’язати, перев’язувати. Поранені.. терпеливо чекали перев’язки (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 257).
2. Те, чим перев’язано що-небудь. В новеньких сукнях кольору хакі, з білими перев’язками й червоними хрестами.. призвичаювались [сестри] до похідної обстановки (Микола Трублаїні, I, 1955, 54);
// перен. Те, що охоплює, ніби перев’язуючи, що-небудь; смуга навколо чогось. У хлібного пильщика на черевці б три жовті перев’язки (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 108).
3. Те саме, що перев’яз. Горленко підвівся з ліжка і, тримаючи руку на перев’язці, рушив.. до костьолу (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 270).
4. Пов’язка, накладена на хворе місце, рану і т. ін. Він завжди збивав собі перев’язку. Через те рана дуже довго гоїлась (Іван Микитенко, II, 1957, 218).
5. буд. Те саме, що перев’язь 1. Щоб кладка була міцна, треба робити її з перев’язкою швів, щоб кожний вертикальний шов одного ряду був перекритий цеглою наступного ряду (Колгоспник України, 8, 1958, 42).