ПЕРЕМЕ́ТНИЙ, а, е.
1. Прикм. до перемет 2.
2. Який перекидається через сідло або плече. Виводили [козаки] із стайні коней й, сідлаючи їх, в’ючили переметними сумами й торбами (Данило Мордовець, I, 1958, 143).
3. спец. Який розміщується між протилежними, роз’єднаними простором, сторонами. Льодовики другого порядку або звислі.. до долин не доходять.. Такі льодовики розміщуються на протилежних схилах гори і з’єднуються на її гребені, — тоді утворюється переметний льодовик (Курс загальної геології, 1947, 140).