ПЕРЕМЕТ 1, у, чол. Купа снігу, наметена вітром поперек шляху; довгий замет. Коцюрблячись, долаючи снігові перемети, кинулися (хлопці) до хутора, що вже чорнів через снігову імличку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 467); Цілісіньку ніч гуляла метелиця, перетнула білими переметами вулиці (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 251).
Стати на переметі — те саме, що Бути (етояти, стати) на перешкоді (див. перешкода). Шавкун ламав уже голову, нишпорив по товстелезних томах законів, чи не знайдеться чого, щоб випровадити з управи члена, котрий, як він боявся, міг стати йому на переметі (Панас Мирний, II, 1954, 274).
ПЕРЕМЕТ 2, у, чол. Рибальська снасть з гачками, яку звичайно ставлять поперек течії річки. Тося справила перемет — всім переметам перемет, на сто гачків різного калібру і з поводками, завдовжки теж різними (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 35); Старший, Івась, вихвалявся, як він минулого літа поставив на ніч перемет близько корчів на Шмаковому і впіймав велику-превелику щуку (Гордій Коцюба, Перед грозою, 1958, 109).