ПЕРЕЛЕ́СНИК, а, чол.
1. Казкова істота чоловічої статі, яка, літаючи до жінок у вигляді вогненного змія, спокушає їх. Їй здалось, що до Нимидори вже літає перелесник (Нечуй-Левицький, II, 1956, 198); Навіть удень буває тут сумно й темно, а ночами, коли йняти віри людям, там шугають бур’янами золоті коні, котяться клубки, літають огневі змії-перелесники (Степан Васильченко, I, 1959, 270); * У порівняннях. Вітер, немов перелесник грайливий, Коси твої цілував жартівливо (Любов Забашта, Вибр., 1958, 59).
2. перен. Те саме, що спокусник. Одного зацькує [вельможний пан] хортами або ведмедя випустить на нього.. А іншому підсуне досвідченого перелесника відбити дружину чи то наречену (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 280).