ПЕРЕ́ЧКА, и, жін.
1. розм. Різновид перемета (див. перемет 2). По Ревуну тихо плив човен. Може, то повертався додому запізнілий рибалка, що вирішив перед світанком потрусити жаки чи познімати рибу з перечок та переметів? (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 45).
2. діал. Суперечка. Обидва стрільці жваві. От перечка і пішла… Далі Трохим розходився, Підійнявся з-за стола (Степан Руданський, Вибр., 1937, 157).