ПА́НЬКАННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням панькати і панькатися. Се значило би для нього повну руїну. Стратити все, що здобув досі тяжкими заходами, довголітнім паньканням з оцими дикими гуцулами (Іван Франко, IV, 1950, 432); Писарша глянула Ваті в очі і неначе прочитала в їх.. причину ласкавих запросин на чай і ласкавого панькання коло себе (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 58).
ПАНЬКАННЯ
Тлумачення слова