ОПИНАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
1. Чинити опір, протидіяти кому-, чому-небудь; опиратися. Чіпка позаду нога за ногою суне… Так ведмідь іде нехотя за циганом; опинається, а все-таки йде… (Панас Мирний, I, 1949, 288); Василь зразу опинався, але жінчині докази таки почали промовляти до його розуму (Іван Франко, IV, 1950, 401); Одарка пішла до пекарні і покликала Василину. Василина не хотіла йти й опиналась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 56).
2. діал. Запинатися (див. запинатися 1). Вона поправила жмут сивого волосся.. і тихо, опинаючись, почала: — Та я, знаєте, не бороню (Мирослав Ірчан, II, 1958, 168).