ОБВІ́НЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обвінчати. Якось чудно дивитися на старих людей, котрі з кохання цілуються, як ніби обвінчана вчора парочка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 463).
ОБВІНЧАНИЙ
Тлумачення слова
ОБВІ́НЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обвінчати. Якось чудно дивитися на старих людей, котрі з кохання цілуються, як ніби обвінчана вчора парочка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 463).