ОБВІНЧАТИ

ОБВІНЧАТИ, аю, аєш, док., перех., з ким і без додатка. Поєднати шлюбом за церковним обрядом. Піп вас обвінчає; Вибирайте старостів, Хай музика грає (Левко Боровиковський, Тв., 1967, 67);  * Образно. Росте гармонія, зміцняється і плине, — І раптом піснею прорвалася вона 11 ро того вояка, що дальня чужина Його з могилою у полі обвінчала (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1927, 322); Одягнула нам війна польові шинелі, обвінчала нас вона під вінком шрапнелі (Василь Швець, Неспок. літо, 1959, 81).