ОБО́ЙКО, невідм., числ., збірн. Пестл. до обоє. Ото було тими вечорами довгими осінніми.. заберу обойко до себе на коліна та почну на добрий розум навчати (Марко Вовчок, I, 1955, 274); [Харько:] Дякую вам за те, як ви обойко мене вихваляли (Марко Кропивницький, V, 1959, 602).
ОБОЙКО
Тлумачення слова