ОБО́ЧИНКА, и, жін. Зменш. до обочина. * Образно. Кожний поет повинен мати в літературі свій шлях, свою стежку або хоч стежечку, хай навіть невеличку обочинку біля великого шляху, але все-таки свою (Деякі питання поетичної майстерності, 1956, 195).
ОБОЧИНКА
Тлумачення слова