ОБЛА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що вилаяти. — Краще гавкай, ніж виєш, проклята! — облаяв її [собаку] Кирило (Панас Мирний, III, 1954, 126); Робітники шепталися по кутках, казали, що він грубий, різкий, підеш до нього, а він облає нізащо (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 8).
ОБЛАЯТИ
Тлумачення слова