ОБГАНЯТИ 1, яю, яєш, недок., ОБІГНАТИ, обжену, обженеш, док., перех.
1. Рухаючись швидше, обминати й залишати позаду кого-, що-небудь; переганяти, випереджати. Після сніданку Дмитро виїжджає на поле. Шляхом його обганяє Мирон Підіпригора, який оце нещодавно.. купив пару кобилок (Михайло Стельмах, II, 1962, 273); Десь на дев’ятий день мандрів обігнали криничани валку своїх полтавських земляків — опішнянців (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 25);
// Випереджати, залишати позаду, змагаючись з ким-, чим-небудь у швидкості руху. По полудні знов скаче селом економ, як навіжений. Періщить коня і плигає в стременах, немов хоче коня обігнати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 61); Миттю зірвавшись з своїх місць, ми побігли назустріч загонові, намагаючись обігнати один одного (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 5); * Образно. Одна думка обганяла другу; одна одну випереджала, наче гралися наввипередки (Панас Мирний, I, 1949, 385).
2. перен. Досягати більших успіхів, кращих результатів у чому-небудь порівняно з іншими. [Ярина:] Я знову випередила всіх свинарок: в роботі мене ніхто не обжене (Олександр Корнійчук, II, 1955, 99).
3. у чому, перен. Розвиватися, зростати швидше, ніж хто-, що-небудь. Зменшення забур’яненості має винятково велике значення для льону, бо сходи його довгий час ростуть повільно і бур’яни обганяють їх у рості й глушать (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 88).
4. чим, рідко. Не підпускати (комарів, мух і т. ін.), махаючи чим-небудь; відгапяти. Труп царевича лежав, Над ним Аркадський Підкоморій Любистком мухи обганяв (Іван Котляревський, I, 1952, 268);
// від кого — чого. Відганяючи, боронити, захищати. Вони [діти] беруться обганяти його І коня 1 від овадів (Іван Франко, VIII, 1952, 341).
ОБГАНЯТИ 2, яю, яєш, док., перех., розм. Те саме, що оббігати. Немає коло возика Лиски! ..І жінки тієї немає. Даринка сюди, Даринка туди, обганяла весь садок (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 271).