НЕМИЛО. Присл. до немилий 3. Відозва.. вразила мене дуже немило: більшого браку такту і навіть несправедливості — трудно допуститися (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 293); Я почув.. за собою голос Дори. Немило вражений, мов на лихім учинку спійманий, я став і оглянувся (Ольга Кобилянська, III, 1956, 63);
// у знач. присудк. сл. Було [Енею] на світі все немило (Іван Котляревський, I, 1952, 92); Ой попід гай зелененький там оре Гаврило, Кажуть мені їсти нести, а мені немило (Коломийки, 1969, 279).
НЕМИЛО
Тлумачення слова