НЕКВАПЛИ́ВО. Присл. до неквапливий. Надія неквапливо складала у кошик посуд –(Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 50); Тихими літніми вечорами у затишному садку неквапливо оповідав він про свою молодість (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 16); Дуби ростуть поволі, неквапливо (Максим Рильський, III, 1961, 208).
НЕКВАПЛИВО
Тлумачення слова