НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, ності, жін.
1. Абстр. ім. до напружений 2—4. На крутому чолі [Карпа] набрякла жила, виявляючи велику напруженість (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 305); Радянський уряд веде невтомну боротьбу за зміцнення миру, ослаблення міжнародної напруженості (Комуніст України, 5, 1960, 22); Напруженість у взаєминах хлопця та дівчини поволі зникала, зароджувалась дружба (Андрій Головко, II, 1957, 512).
2. спец. Характеристика електромагнітного поля, пропорційна густині зарядів тіл. В районі Курської аномалії виявлені величезні запаси залізних руд, що створюють напруженість магнітного поля, в п’ять разів більшу за середню на Землі (Наука і життя, 7, 1960, 48).