НАПРУ́ГИЙ, а, е, поет.
1. Те саме, що напружений 2, 3. Поет-революціонер, як завжди, між нас — високий і напругий (Павло Тичина, III, 1957, 18); Дні ішли.., Напругі і важкі, гарячим потом вмиті (Андрій Малишко, Полудень.., 1960, 87).
2. Твердий, міцний, тугий. Наче яблука спілі, у мене вони [щоки] і округлі, й напругі, й рум’яні (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 259); Прокатники прокатали напругі, тверді листи (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1959, 32); Там кожен дуб за мене відповість Шумним гіллям напругим проти бурі (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 120).