НАКУВАТИ 1 див. наковувати.
НАКУВАТИ 2, ує і НАКУКУВАТИ, ує, док., перех. За народними повір’ями — напророчити кількість років життя (про зозулю). Ой зузуле, зузуленько, Нащо ти кувала, Нащо ти їй довгі літа, Сто літ накувала? (Тарас Шевченко, I, 1963, 227); Купувала перша зозуля, і Василько зразу порахував, скільки йому накукує (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 169); Вдень накувала зозуля — Жити чотирнадцять літ (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 52).