МОТУЗЯ́НИЙ, а, е. Прикм. до мотузок і мотузка. Чого тільки ле було в тому портфелі! Мотузяний обривок, скляна планка, шматок пахучої шкіри (Костянтин Гордієнко, Буяй, 1938, 22);
// Зробл. із мотузка, мотузків. — Не будемо вже на луб’яних возах та в мотузяних шлеях їздити! — сказав отець Харитін (Нечуй-Левицький, III, 1956, 165); Крутим схилом Антон піднімався вгору до своєї хати й на мотузяному поводі вів гнідого коня (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 12).
МОТУЗЯНИЙ
Тлумачення слова