МОРДУВА́ННЯ, я, сер. Дія та стан за знач. мордувати й мордуватися 1, 2; мука, страждання. Скривавленого, ледве живого, стягли Цигулю після мордування з ослона (Андрій Головко, II, 1957, 358); То як же було ще й вантаж тягти за собою? То вже не їзда, а одне мордування, таку поклажу везти дівчині (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 184).
МОРДУВАННЯ
Тлумачення слова